(араб.) 1. Техніка монументального пластичного живопису, що використовувалася для розпису приміщень у Середній Азії XV–XVI ст. Збагачувався численними орнаментальними композиціями, квітковими мотивами, написами. 2. Рельєфний декор, що наносився на пофарбовану поверхню стіни ангобом (кольоровою глиною), який пізніше покривають сріблом або золотом (порівн. кирма). Застосований у містах Середньої Азії отримав назву "царствений орнамент Тимуридів".... смотреть